СНІД НЕ ОБИРАЄ, ОБИРАЄШ ТИ!
Статистика захворюваності ВІЛ СНІД в Україні за 2016 рік
Темпи поширення епідемії ВІЛ в Україні були одними з найвищих у світі . Україна є однією з найбільш уражених ВІЛ/СНІДом країн в Європі. Станом на січень 2015 р. у країні було зареєстровано 139 543 людини, що живе з ВІЛ (0,31% від загальної чисельності населення) та 29 005 людей, що живуть зі СНІДом (0,064%).
Про хворобу
В ході ВІЛ-захворювання в однієї і тієї ж людини виникають все нові штами (різновиди) вірусу, що абсолютно різні за швидкістю відтворення і за своєю здатністю ініціювати і вбивати ті або інші типи клітин. Принципові відмінності цієї інфекції обумовлені надзвичайною складністю структури епідемічного процесу і багатофакторністю його розвитку.
З кожним роком кількість хворих зростає
Всесвітня організація здоров'я занепокоєна стабільним зростанням темпів поширення епідемії ВІЛ у східному Європейському регіоні, число людей, що живуть з ВІЛ, за оцінками ВООЗ, збільшилося в три рази з 2000 року. Прогрес у західній частині регіону показує, що вчасно вжиті заходи та систематична діяльність може забезпечити контроль над епідемією ВІЛ/СНІД. Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні є однією з найтяжчих серед країн Східної Європи та Співдружності незалежних держав.
Кожну хвилину у світі не менше 11 людей заражаються вірусом імунодефіциту людини.
Одночасно багато з них усвідомлюють крах свого життя і похмуро вдивляються в невизначене майбутнє. Кожну хвилину ці нещасні стикаються не тільки з власним страхом, але і з нерозумінням з боку родичів, друзів, колег по роботі. Та й суспільство починає ставитися до них не як до звичайних людей, а як до хворих «СНІД».
ВІЛ-інфекція - це хронічна довічна інфекція, тому сьогодні необхідно вирішувати дві великі проблеми:
· Як протистояти поширенню вірусу імунодефіциту людини
· Як ставитися до людей, інфікованих ВІЛ
· Як ставитися до людей, інфікованих ВІЛ
Ставлення суспільства до людей, інфікованих ВІЛ, визначає успіх чи невдачу боротьби проти інфекції на національному рівні. Безумовно, ці люди повинні знаходитися в суспільстві принаймні з двох причин. По-перше, вони не представляють небезпеки для оточуючих, якщо тільки не вступають у статеві зв'язки, не здають кров або не використовують спільних з іншими голок і шприців для ін'єкцій. По-друге, ізолювавши ВІЛ-інфікованих від суспільства, або застосувавши до них більш суворих заходів, ми заженемо хворобу всередину і зведемо нанівець результати санітарної освіти. Чим сильніше ми прагнемо ізолювати ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, тим більшою загрозу ми піддаємо суспільство.
Оскільки ранній період ВІЛ-інфекції часто є безсимптомним, лікарі та інший медичний персонал можуть виявити його лише за допомогою дослідження крові пацієнта на наявність у ній антитіл . Кількість антитіл у крові піднімається до рівня, який вдається зареєструвати за допомогою наявних сьогодні методів дослідження, приблизно за 1 — 3 місяці після зараження, а до рівня, здатного давати позитивний результат в обстеженнях за допомогою стандартних тестових систем, лише за 6 місяців.
Ілона Лозенко
лікар-гінеколог
Людей, що мають контакт з вірусом, потрібно обстежувати на наявність ВІЛ-інфекції, як тільки пройде час, необхідний для нагромадження в крові противірусних антитіл. Завдяки ранній діагностиці вони можуть отримати адекватне лікування у період, коли їхня імунна система найбільше спроможна боротися з ВІЛ, і таким чином запобігти розвитку деяких опортуністичних інфекцій.
«Захворієш або незахворієш - залежить тільки від тебе»
Такий основний девіз міжнародної профілактичної кампанії. Тільки таким шляхом кожна людина може уникнути ВІЛ-інфікування, зберегти здоров'я і життя.
Підготував: Богдан Маруніч
